Підписуйтесь на розсилку статей для HR і рекрутерів! Будьте в тренді з Hurma ;)
Я даю свою згоду на обробку Персональних Даних у відповідності з Політикою конфіденційності та приймаю Угоду користувача
Дефіцит кадрів змушує компанії переглядати звичні підходи до пошуку співробітників. Коли стандартні вакансії губляться серед сотень аналогічних пропозицій, роботодавці починають вмикати креатив на повну. Звичайний рекрутинг перетворюється на справжнє полювання, де замість стандартних оголошень у хід йдуть інструменти маркетингу: медіапланування, точковий таргетинг аудиторії, механіки залучення, які раніше застосовувалися хіба що для просування продуктів.
Про це також детально поговорили у статті "Дефіцит кадрів в Україні: що робити HR просто зараз + чекліст"
Розбираємось, чому нестандартні підходи до рекрутингу працюють ефективніше за класичні публікації вакансій і що це говорить про зміни на сучасному ринку найму.
Український ринок праці переживає безпрецедентний дисбаланс. За оцінками Мінекономіки, країні бракує близько 4,5 мільйона працівників, і найгостріше дефіцит відчувається вже не лише в робітничих професіях — дослідження «Барометр ринку праці» від GRC.ua фіксує, що компанії відчувають стабільну нестачу кадрів практично на всіх рівнях. Дефіцит кадрів і зростання зарплат стали ключовими тенденціями 2025–2026 років — це підтверджує і дослідження Європейської Бізнес Асоціації.
Креативна індустрія відчуває це по-своєму. Досвідчені артдиректори, дизайнери й копірайтери — дефіцитний ресурс, за який агенції конкурують між собою, з продуктовими компаніями та із закордонними ринками, куди частина фахівців релокувалася.
При цьому інструментарій найму не встигає за трендами і з роками майже не змінився: рекомендації знайомих, холодні повідомлення в LinkedIn і переманювання з сусідніх агенцій на кращі умови. Кожен новий найм у цій моделі — це гра з нульовою сумою для індустрії: людей на ринку не стає більше, вони просто дорожчають.
Проблема не суто українська. Світові дослідження ринку рекрутингу показують, що найм ще ніколи не був настільки конкурентним, а коли кожен роботодавець звучить однаково — кандидати просто перестають звертати увагу. Стандартні гасла та привабливі EVP більше не працюють, коли всі користуються одним плейбуком.
Ключовий висновок аналітиків на 2026 рік: рекрутинг-маркетинг — це вже не про «зібрати відгуки на вакансію», а про те, щоб впливати на рішення кандидата ще до того, як з ним заговорить рекрутер, і створювати чіткі, помітні сигнали бренду роботодавця в шумному ринку.
Прецеденти того, що креатив у наймі дає вимірюваний результат, існують давно. Хрестоматійний приклад — IKEA в Австралії, яка поклала описи вакансій «Career Instructions» у коробки з товарами замість традиційних оголошень і отримала 4 285 заявок та 280 наймів, перетворивши власний продукт на медіаканал.
Ще одним показовим прикладом є кейс вже української креативно-маркетингової агенції Grape. Там для пошуку артдиректора та дизайнера замість класичної воронки побудували кампанію за логікою рекламної. Агенція викупила сітілайти в креативному осередку Києва — на Рейтарській, де розмістила QR-код із тестовим завданням. Замість абстрактного завдання кандидатам запропонували розробити соціальну рекламу проти паркування на велодоріжках. У результаті переможець отримає офер, а його макет надрукують і розмістять на тому ж сітілайті.
Логіка цих механік проста: там, де job-борди дають охоплення, креативна механіка дає залученість і відбір найбільш мотивованих кандидатів.
Аналізуючи подібні кампанії з погляду бізнес-ефективності, можна виділити три рівні взаємовигоди:
Для кандидата — змінюється цінність взаємодії з роботодавцем. Замість тестового завдання, результати якого часто залишаються «в столі», людина отримує можливість створити реальний кейс для портфоліо, публічне визнання або інший відчутний результат незалежно від самого процесу відбору. Це підвищує мотивацію брати участь у відборі.
Для роботодавця — такі механіки працюють як інструмент самовідбору кандидатів. Відгукуються не ті, хто розсилає резюме віялом, а ті, кого справді зацікавила ідея, формат роботи чи можливість реалізувати себе. Це дозволяє залучати більш мотивованих кандидатів і скорочувати кількість випадкових відгуків.
Для індустрії — це приклад того, що рекрутинг інтегрується з маркетингом та employer branding. Бюджет на пошук персоналу одночасно працює на впізнаваність роботодавця, а вакансія стає повноцінною комунікаційною кампанією.
«Мені здається, ми вже давно продаємо не вакансію — ми продаємо бажання стати частиною команди. Якщо комунікація не здатна зацікавити людину ще до першої розмови з рекрутером, шансів виграти конкуренцію за сильних спеціалістів стає менше. Тоді на допомогу рекрутингу приходять маркетингові механіки — вони допомагають отримати більше відгуків і, що важливіше, знайти людей, яким справді близькі ідеї, культура та спосіб мислення компанії. Це вже не разова креативна акція, а поступова зміна підходу до найму», — Сергій Артеменко, креативний директор Grape.
Принципи, які демонструють ці та подібні кейси, універсальні й легко адаптуються для різних галузей.
Потрібно звикати ставитися до вакансії як до продукту, який треба «продати» правильній аудиторії — з медіапланом, меседжем і механікою, а не лише текстом на джоб-сайті. Шукати формати, в яких тестове завдання створює цінність для кандидата, а не лише для компанії.
Головне пам’ятати: на ринку, де таланти обирають роботодавця, а не навпаки, виграє той, хто першим дасть кандидату причину захотіти прийти працювати саме до нього.
Авторські статті та коментарі до них показують виключно експертизу та думку їх авторів. Редакція HURMA може не поділяти погляди авторів.

Я даю свою згоду на обробку Персональних Даних у відповідності з Політикою конфіденційності та приймаю Угоду користувача
Скільки коштує відсутність інтеграції HR-системи з ERP: 8 прихованих витрат
Залучення талантів або talent acquisition